Освітньо-професійною програмою (ОПП) 163 «Біомедична інженерія» для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня заплановано проведення таких практик:

• виробнича науково-дослідна практика у сфері біомедичної інженерії;
• виробнича переддипломна практика.

Кожна з практик є обов’язковим освітнім компонентом підготовки здобувачів вищої освіти другого  (магістерського ) рівня вищої освіти за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія» ОПП «Біомедична інженерія».

Практики проводяться в другому і третьому семестрах згідно з «Положенням про організацію та проведення практик студентів Національного авіаційного університету» (СМЯ НАУ П 03.01(15)-01-2021). Тривалість практики визначається за навчальним планом, терміни початку і закінчення практики встановлюються графіком навчального процесу Національного авіаційного університету (НАУ).

Цілі обох практик спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія». Практики мають відповідати напряму наукових досліджень здобувача вищої освіти, їх проведення дає змогу отримати необхідні результати для підготовки кваліфікаційної магістерської роботи.

Необхідні компетентності здобувачі вищої освіти набувають, виконуючи завдання практики (відвідування екскурсій з тематики біомедичної інженерії, виконання наукових досліджень, підготовка тез доповідей, наукових статей тощо), що конкретизуються в індивідуальних завданнях на практики.

Виконання завдань практики дає змогу здобувачу вищої освіти набути загальні компетентності (ЗК) і фахові компетентності (ФК), що у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія» складають інтегральну компетентність:

ІК1. Здатність розв’язувати складні завдання у професійній діяльності і/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень і/або впровадження інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Відповідно до ОПП 163 «Біомедична інженерія» науково-дослідну і переддипломну практики здобувачі вищої освіти можуть проходити на підприємствах або установах, з якими укладені цільові договори (угоди), а саме:

Відповідно до ОПП «Біомедична інженерія» здобувачі вищої освіти можуть проходити практику в установах (підприємствах), з якими укладені цільові договори, а саме:

• ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (Договір про співпрацю №883 від 25.11.2022 р.)
• Інститут фізіології імені О.О. Богомольця (Угода про співпрацю від 15.09.2021 р.);
• Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ (Угода про співпрацю від 15.09.2021 р.);
• ТОВ "СІМЕНС МЕДИЦИНА" (Угода про співпрацю від 22.04.2019 р.);

Здобувачі вищої освіти можуть самостійно, за погодженням з керівництвом кафедри, пропонувати інші бази проведення практики за умови їх повної відповідності вимогам програми практики. З базами практики мають бути завчасно укладені договори на проведення науково-дослідної практики.

Науково-дослідна практика у сфері біомедичної інженерії (далі – науково-дослідна практика) спрямована на практичне застосування теоретичних знань, одержаних здобувачами вищої освіти в процесі навчання, а також вивчення особливостей проведення теоретичних і експериментальних наукових досліджень за темою кваліфікаційної магістерської роботи.

Згідно з навчальним планом здобувачі вищої освіти зазначеної ОПП проходять науково-дослідну практику на 1 курсі (2-й семестр), тривалість практики за навчальним планом – 3 тижні.

Цілі практики

Цілі науково-дослідної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія». Науково-дослідна практика має відповідати напряму наукових досліджень здобувача вищої освіти, її проведення дає змогу отримати необхідні результати для підготовки кваліфікаційної магістерської роботи.

За результатами виконання завдань науково-дослідної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• процедуру збору та аналізу науково-технічної інформації за напрямом досліджень;
• види інформаційного забезпечення та використання джерел інформації у науково-дослідній роботі;
• структуру, основні завдання і етапи виконання наукового дослідження;
• основні принципи планування наукового експерименту;
• основні методики оброблення та аналізу статистичних даних;
• наукові та методологічні основи наукових досліджень;
• особливості організації науково-дослідної роботи;
• вимоги до оформлення результатів науково-дослідної роботи;
• етичні та правові основи наукової діяльності тощо.

По завершенні науково-дослідної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• сформулювати мету і завдання наукового дослідження (узгодженого з темою кваліфікаційної магістерської роботи);
• виконати інформаційний та патентний пошуки за джерелами науково-технічної інформації;
• планувати та виконувати експериментальні дослідження;
• сформулювати висновки за результатами дослідження;
• розробляти програми та методики проведення досліджень, алгоритми обробки результатів досліджень;
• застосовувати пакети прикладних програм для оброблення і візуалізації експериментальних даних;
• виконати апробацію основних результатів проведеної науково-дослідної роботи (написати тези доповіді, підготувати наукову статтю, виступити на конференціях тощо).
• застосувати отримані результати при виконання кваліфікаційної магістерської роботі.

Вказані знання та вміння є необхідною передумовою до виконання та захисту здобувачем вищої освіти кваліфікаційної магістерської робіти.

Мета практики

Науково-дослідна практика сприяє систематизації, розширенню та закріплення фахових знань, формування у здобувачів вищої освіти компетенцій для самостійного виконання науково-дослідної роботи. Мета науково-дослідної практики полягає у вдосконаленні компетенцій, що здобувачі вищої освіти отримали при засвоєнні навчального матеріалу попередніх освітніх компонентів. Виконання завдань науково-дослідної практики має допомогти формуванню початкового досвіду самостійного виконання науково-дослідних робіт, зокрема, визначає такі напрями діяльності здобувачів вищої освіти:

• моделювання об’єктів біомедичної інженерії із застосуванням методів оптимізації;
• планування експериментальних досліджень;
• застосування вимірювальних приладів і систем для отримування даних досліджень;
• розроблення та дослідження нових методик виконання вимірювань біомедичних параметрів;
• застосування засобів штучного інтелекту для пошуку науково-технічної інформації, її аналізу та інтерпретації;
• розроблення алгоритмів і програмного забезпечення для аналізу експериментальних даних;
• дотримання основних положень, методів та правил охорони праці і охорони довкілля.

Вказані напрями входять до сукупності компетенцій, знань, умінь і навичок, якими мають оволодіти здобувачі вищої освіти ОПП 163 «Біомедична інженерія», допоможе їм у виконання кваліфікаційної магістерської роботи.

Загальні компетентності

Науково-дослідна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі загальні компетентності (далі –ЗК):

• ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу об’єктів біомедичної інженерії;
• ЗК2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
• ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;
• ЗК4. Здатність працювати в команді;
• ЗК6. Здатність співпрацювати з експертами з інших галузей знань.
• ЗК7. Здатність спілкуватись однією з іноземних мов при вирішенні професійних завдань.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Спеціальні (фахові) компетентності

Науково-дослідна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі спеціальні (фахові) компетентності (далі – СК):

• СК1. Здатність вирішувати комплексні проблеми біомедичної інженерії із застосовуванням методів математики, природничих та інженерних наук;
• СК2. Здатність розробляти робочу гіпотезу, планувати і ставити експерименти для перевірки гіпотези і досягнення інженерної мети за допомогою відповідних технологій, технічних засобів та інструментів.
• СК3. Здатність аналізувати складні медико-інженерні та біоінженерні проблеми та здійснювати їх формалізацію для знаходження кількісних рішень із застосуванням сучасних математичних методів та інформаційних технологій;
• СК4. Здатність створювати і вдосконалювати засоби, методи та технології біомедичної інженерії для дослідження і розробки біоінженерних об’єктів та систем медико-технічного призначення;
• СК5. Здатність розробляти технічні завдання на створення, а також моделювати, оцінювати, проектувати та конструювати складні біоінженерні та медико-інженерні системи і технології.
• СК6. Здатність досліджувати біологічні та технічні аспекти функціонування та взаємодії штучних біологічних і біотехнічних систем.
• СК7. Здатність працювати в багатопрофільному колективі.
• СК8. Здатність проводити наукові та/або прикладні дослідження, презентувати та впроваджувати результати досліджень.
• СК9. Здатність використовувати та вдосконалювати сучасні технології експлуатації технічних об'єктів біомедичної інженерії.

Спеціальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Переддипломна практика  спрямована на практичне застосування теоретичних знань, одержаних здобувачами вищої освіти в процесі навчання, а також пошук і аналіз науково-технічної інформації, необхідної для виконання кваліфікаційної магістерської роботи.

Згідно з навчальним планом здобувачі вищої освіти зазначеної ОПП проходять переддипломну практику на 2 курсі (3-й семестр), тривалість практики за навчальним планом - 4 тижні.

Цілі практики

Цілі переддипломної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія». Переддипломна практика має дати змогу здобувачу вищої освіти можливості отримати необхідні результати для підготовки кваліфікаційної магістерської роботи.

За результатами виконання завдань переддипломної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• методики аналізу технічного стану електричних медичних виробів на всіх етапах їх життєвого циклу (проектування, конструювання, виробництво, експлуатація);
• основні етапи створення електричних медичних виробів (медичної електронної апаратури, біомедичних систем і комплексів і т. ін.), а також нормативні документи, що регламентують цей процес;
• сучасні методи експлуатації електричних медичних виробів;
• технології обслуговування електричних медичних виробів за фактичним технічним станом;
• тенденції розвитку електричних медичних виробів, зокрема за напрямком, що визначений темою кваліфікаційної магістерської роботи;
• процедури збору та аналізу науково-технічної інформації, що необхідна для застосування у кваліфікаційній магістерської роботі і для підготовки звіту з практики;
• основні вимоги до виконання та захисту кваліфікаційної магістерської роботи.

По завершенні переддипломної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• оформляти документацію на експлуатацію та технічне обслуговування електричних медичних виробів;
• оцінювати технічний стан окремих типів електричних медичних виробів;
• організовувати і виконувати обслуговування та ремонт окремих типів електричних медичних виробів;
• використовувати пакети прикладних програм інформаційної підтримки діагностичного та лікувального процесів;
• розробляти методики проведення досліджень і методики оброблення отриманих результатів;
• виконувати інформаційний та патентний пошуки за темою кваліфікаційної магістерської роботи;

Вказані знання та вміння є необхідною передумовою до виконання здобувачем вищої освіти кваліфікаційної магістерської робіти та її захисту.

Мета практики

Мета переддипломної практики полягає у вдосконаленні та закріпленні знань і умінь, що здобувачі вищої освіти отримали при засвоєнні навчального матеріалу попередніх освітніх компонентів і сприянню набуття початкового досвіду самостійного виконання робіт, що зустрічаються в практичній діяльності фахівців з біомедичної інженерії, зокрема, визначає такі напрями подальшої діяльності здобувачів вищої освіти:

• користування системою управління якістю медичних послуг;
• оволодіння методами досліджень електричних медичних виробів, що застосовуються на базі практики;
• розроблення типових методик досліджень медичної лікувально-діагностичної апаратури;
• опанування порядку оформлення, врахування та збереження технічної документації;
• реалізація основних заходів з метрологічного забезпечення електричних медичних виробів;
• дотримання основних положень та правил охорони праці і охорони довкілля.

Вказані напрями входять до сукупності компетенцій, знань, умінь і навичок, якими мають оволодіти здобувачі вищої освіти ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Загальні компетентності

Переддипломна практика надає змогу здобувачеві вищої освіти набути такі загальні компетентності (далі –ЗК):

• ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу об’єктів біомедичної інженерії;
• ЗК2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
• ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;
• ЗК4. Здатність працювати в команді;
• ЗК5. Здатність працювати в міжнародному контексті;
• ЗК6. Здатність співпрацювати з експертами з інших галузей знань.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Спеціальні (фахові) компетентності

Переддипломна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі спеціальні (фахові) компетентності (далі – СК):

• СК1. Здатність вирішувати комплексні проблеми біомедичної інженерії із застосовуванням методів математики, природничих та інженерних наук;
• СК3. Здатність аналізувати складні медико-інженерні та біоінженерні проблеми та здійснювати їх формалізацію для знаходження кількісних рішень із застосуванням сучасних математичних методів та інформаційних технологій;
• СК4. Здатність створювати і вдосконалювати засоби, методи та технології біомедичної інженерії для дослідження і розробки біоінженерних об’єктів та систем медико-технічного призначення;
• СК6. Здатність досліджувати біологічні та технічні аспекти функціонування та взаємодії штучних біологічних і біотехнічних систем.

Спеціальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Освітньо-професійною програмою (ОПП) 163 «Біомедична інженерія» заплановано проведення для здобувачів вищої освіти таких практик:

– навчальна фахово-ознайомлювальна практика;

– виробнича медико-технологічна практика;

– виробнича технологічна практика;

– виробнича переддипломна практика.

Кожна є обов’язковим освітнім компонентом підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія» ОПП «Біомедична інженерія».

Цілі кожної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія». Необхідні компетентності здобувачі вищої освіти набувають, виконуючи завдання практики (відвідування екскурсій з тематики біомедичної інженерії, виконання наукових досліджень, участі в семінарах, майстер-класах тощо), що конкретизуються в індивідуальних тематичних планах походження практики.

Виконання завдань практики дає змогу здобувачу вищої освіти набути загальні компетентності (ЗК) і фахові компетентності (ФК), що у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія» складають інтегральну компетентність:

 ІК1. Здатність розв’язувати складні завдання у професійній діяльності і/або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень і/або впровадження інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Практики проводяться на кожному курсі (парний семестр) згідно з «Положенням про організацію та проведення практик студентів Національного авіаційного університету» (СМЯ НАУ П 03.01(15)-01-2021). Тривалість практики визначається за навчальним планом, терміни початку і закінчення практики встановлюються графіком навчального процесу Національного авіаційного університету (НАУ).

Базами проведення практики можуть бути підприємства або установи, які обізнані з актуальними проблемами біомедичної інженерії, та вирішують їх у реальному секторі, мають висококваліфікованих фахівців, необхідну матеріальну базу і можуть забезпечити виконання програми практики у повному обсязі.

Бази практики визначає керівництво навчальних підрозділів на основі прямих договорів з підприємствами, установами, організаціями, а також договорів про партнерство та співробітництво незалежно від організаційно-правових форм і форм власності підприємства, установи, організації.

Відповідно до ОПП «Біомедична інженерія» здобувачі вищої освіти можуть проходити практику в установах (підприємствах), з якими укладені цільові договори, а саме:

• Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (Договір про співробітництво від 01.09.2010 р.);
• Інститут фізіології імені О.О. Богомольця (Угода про співпрацю від 15.09.2021 р.);
• Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (Договір про співробітництво від 15.09.2021 р.);
• ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (Договір про співпрацю №883 від 25.11.2022 р.)
• ТОВ «СІМЕНС МЕДИЦИНА» (Угода про співпрацю від 22.04.2019 р.);

Можливе укладання цільових договорів з іншими установами.

За погодженням з керівництвом кафедри, здобувачі вищої освіти можуть самостійно обирати і пропонувати базу практики за умови її повної відповідності вимогам програми практики. З цими базами практики завчасно укладають договори на її проведення.

Фахово-ознайомлювальна практика спрямована на ознайомлення здобувачів вищої освіти з сучасними проблемами спеціальності і підходами до їх вирішення, закріплення теоретичних знань, набутих здобувачами вищої освіти, і реалізації їх у вирішення практичних завдань.

Фахово-ознайомлювальна практика проводиться на 1-му курсі (2-й семестр), тривалість практики за навчальним планом - 2 тижні.

Цілі практики

Цілі фахово-ознайомлювальної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти компетентностей, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія».

За результатами виконання завдань фахово-ознайомлювальної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• основні напрямки діяльності біомедичного інженера;
• місце та роль навчальних дисциплін, засвоєних на 1-му курсі;
• особливості ОПП.

По завершенні фахово-ознайомлювальної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• застосовувати офісні комп’ютерні програми для оформлення текстових документів і виконання первинної обробки даних та подання результатів (текстові процесори, електронні таблиці, програми для створення діаграм, креслень): MS Office 365, Google Docs, MS Visio, тощо;
• збирати, обробляти та аналізувати необхідні інформаційні матеріали за темою індивідуального завдання практики та оформити звіт з навчальної фахово-ознайомлювальної практики.

Вказані знання та вміння є необхідними для кінцевого формування умінь, навичок і програмних результатів навчання, реалізованих за підсумками вивчення здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки 1-го курсу.

Мета практики

Фахово-ознайомлювальну практику проводять з метою підтримки зацікавленості здобувачів вищої освіти у одержанні початкових знань з біомедичної інженерії і формування таких якостей:

• усвідомлення специфіки діяльності біомедичного інженера, що відбувається на перетині інженерії, біології та медицини;
• потреби у систематичному поповненні своїх знань і застосуванні їх для вирішення практичних завдань біомедичної інженерії;
• володіння інформаційними та комунікаційними технологіями пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;
• вміння працювати з програмним забезпеченням медичних приладів для виконання простих завдань біомедичної інженерії.

Виконання завдань практики має сприяти набуттю початкового досвіду виконання робіт, що зустрічаються в практичній діяльності фахівців з біомедичної інженерії.

Загальні компетентності

Фахово-ознайомлювальна практика надає змогу здобувачеві вищої освіти набути такі загальні компетентності:

• ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
• ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
• ЗК4. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
• ЗК6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
• ЗК9 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
• ЗК10. Навики здійснення безпечної діяльності.
• ЗК13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі, в процесі засвоєння інших освітніх компонент ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Фахові компетентності

Фахово-ознайомлювальна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі фахові компетентності:

• ФК1. Здатність застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів, а також для автоматизованого проектування медичних приладів та систем.

Фахові компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі, в процесі засвоєння інших освітніх компонент ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Медико-технологічна практика спрямована на набуття здобувачами вищої освіти частини професійних компетентностей, уміння самостійної діяльності в умовах підприємства (установи, організації), набуття практичних навичок з експлуатації медичного діагностичного і лікувального обладнання, а також знання з організації його роботи в медичних лікувально-діагностичних закладах.

Медико-технологічна практика проводиться на 2-му курсі (4-й семестр), тривалість практики за навчальним планом – 2 тижні.

Цілі практики

Цілі медико-технологічної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія».

За результатами виконання завдань медико-технологічної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• тенденції розвитку біотехнічних та медичних апаратів і систем за обраним напрямком, що визначений індивідуальним завданням практики;
• основи екстремальної фізіології та медицини, анатомії, патології та фізіології, аерокосмічної медицини та інженерії життєзабезпечення;
• перелік і загальний зміст документації щодо реалізації медико-технологічних процесів у біомедичній галузі;
• процедури інформаційного забезпечення збору те первинної обробки медико-біологічних даних;
• місце та роль навчальних дисциплін, засвоєних на 2-му курсі.

По завершенні медико-технологічної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• застосовувати інформаційні технології для оброблення біомедичної інформації в процедурах медичного обстеження і реабілітації операторів екстремальних видів діяльності;
• застосовувати стандартні біомедичні технології (під наглядом фахівців) для діагностування стану здоров’я людини;
• застосовувати стандартні протоколи (під наглядом фахівців) для оцінювання психофізіологічного стану людини під впливом стресових ситуацій;
• збирати необхідні інформаційні матеріали та оформити звіт з медико-технологічної практики;
• спілкуватися з фахівцями біомедичної галузі з медико-технологічних завдань та проблем.

Вказані знання та вміння є необхідними для кінцевого формування компетентностей і програмних результатів навчання, реалізованих за підсумками вивчення здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки 2-го курсу.

Мета практики

Медико-технологічну практику проводять з метою закріплення теоретичних знань здобувачами вищої освіти і формування у них таких якостей:

• прагнення удосконалення володінням інформаційними та комуніка­ційними технологіями обробки біомедичної інформації різного типу;
• вміння засвоювати принципи роботи та особливості сучасних біомедичних програмно-апаратних засобів;
• усвідомлення особливостей експлуатації електричних медичних виробів та інженерного супроводу сучасних медичних технологій.

Виконання завдань практики має сприяти набуттю подальшого досвіду виконання завдань, що зустрічаються у практичній діяльності фахівців з біомедичної інженерії.

Загальні компетентності

Медико-технологічна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі загальні компетентності:

• ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
• ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
• ЗК4. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
• ЗК5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
• ЗК6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
• ЗК9 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
• ЗК10 Навики здійснення безпечної діяльності.
• ЗК13 Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Фахові компетентності

Медико-технологічна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі фахові компетентності:

• ФК1. Здатність застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів, а також для автоматизованого проектування медичних приладів та систем.
• ФК4. Здатність забезпечувати технічні та функціональні характе­ристики систем і засобів, що використовуються в медицині та біології (при профілактиці, діагностиці, лікуванні та реабілітації);

Фахові компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Технологічна практика спрямована на набуття здобувачами вищої освіти частини професійних компетентностей, уміння самостійної діяльності в умовах підприємства (установи, організації), набуття практичних навичок з експлуатації медичного діагностичного і лікувального обладнання, а також знання з організації медико-технологічних процесів з застосуванням такого обладнання в медичних лікувально-діагностичних закладах.

Технологічна практика проводиться на 3-му курсі (6-й семестр), тривалість практики за навчальним планом – 3 тижні.

Цілі практики

Цілі технологічної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія».

За результатами виконання завдань технологічної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• тенденції розвитку біотехнічних та медичних апаратів і систем за напрямком, що визначений індивідуальним завданням практики;
• передовий вітчизняний та зарубіжний досвід проектування та обслуговування електричних медичних виробів за обраним напрямком досліджень;
• можливості сучасних інформаційних технологій для розв’язання завдань у біомедичній галузі;
• зміст нормативно-технічних документів, що описують побудову електричних медичних приладів і методику їх експлуатації (на прикладі бази практики);
• процедури збору, оброблення та аналізу результатів виконаних досліджень, що передбачені індивідуальним завданням практики;
• функціональні можливості систем автоматизованого проектування об’єктів біомедичної інженерії;
• місце та роль навчальних дисциплін, засвоєних на 3-му курсі.

По завершенні технологічної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• оцінювати технічний стан електричних медичних виробів (за обраним напрямком);
• оцінювати за стандартизованими методиками технічні (метрологічні) характеристики електричних медичних виробів (на прикладі бази практики);
• оцінювати характеристики надійності медичних приладів і систем;
• застосовувати системи автоматизованого проектування електричних медичних виробів;
• вибирати медичні прилади для проведення діагностики і лікування пацієнтів;
• оцінювати рівень відповідності медичних приладів світовому рівню;
• вміти спілкуватись фаховою іноземною мовою;
• збирати необхідні інформаційні матеріали та оформити щоденник і звіт з технологічної практики.

Вказані знання та вміння є необхідними для кінцевого формування компетентностей і програмних результатів навчання, реалізованих за підсумками вивчення здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки 3-го курсу.

Мета практики

Технологічну практику проводять з метою закріплення здобувачами вищої освіти теоретичних знань і формування у них таких якостей:

• здатність до складних розумових процесів засвоєння нових інформаційних технологій в біомедичній інженерії;
• здатність до навчання сучасним технологіям автоматизованого проектування електричних медичних виробів;
• креативність, ініціативність, самостійність, співпраця в трудових колективах;

Виконання завдань практики має сприяти набуттю подальшого досвіду виконання завдань, що зустрічаються у практичній діяльності фахівців з біомедичної інженерії.

Загальні компетентності

Технологічна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі загальні компетентності:

• ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
• ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
• ЗК4. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
• ЗК5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
• ЗК6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
• ЗК9. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
• ЗК10. Навики здійснення безпечної діяльності.
• ЗК11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Фахові компетентності

Технологічна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі фахові компетентності:

• ФК1. Здатність застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів, а також для автоматизованого проектування медичних приладів та систем.
• ФК3. Здатність вивчати та застосовувати нові методи та інструменти аналізу, моделювання, проектування та оптимізації медичних приладів і систем.
• ФК5. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.
• ФК8. Здатність проводити дослідження та спостереження щодо взаємо­дії біологічних, природних та штучних систем (протези, штучні органи та ін.).
• ДФК12. Здатність ідентифікувати, оцінювати, аналізувати та передавати інформаційні потоки у біотехнічних системах.

Фахові компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Переддипломна практика спрямована на узагальнення і вдосконалення здобувачами вищої освіти здобутих компетентностей, практичне застосування теоретичних знань, одержаних ними в процесі навчання, а також спрямована на підготовку до атестаційного екзамену і підбір інформаційних матеріалів для написання кваліфікаційної роботи бакалавра.

Переддипломна практика проводиться на 4-му курсі (8-й семестр), тривалість практики за навчальним планом – 2 тижні.

Цілі практики

Цілі переддипломної практики спрямовані на набуття здобувачем вищої освіти знань, умінь і навичок, що визначені ОПП 163 «Біомедична інженерія».

За результатами виконання завдань переддипломної практики здобувач вищої освіти повинен знати:

• передовий вітчизняний та зарубіжний досвід проектування та обслуговування електричних медичних виробів за обраним напрямком досліджень, що визначений темою кваліфікаційної роботи бакалавра;
• можливості сучасних інформаційних технологій для розв’язання завдань у біомедичній галузі;
• положення нормативно-технічних документів, що регламентують порядок проведення сертифікації продукції, атестації виробництва;
• положення нормативно-технічних документів, що описують побудову електричних медичних приладів і методику їх експлуатації (на прикладі бази практики);
• основні функції менеджера в біомедичній галузі;
• методи та засоби оцінювання психофізіологічного стану операторів екстремальних видів діяльності;
• процедури збору, оброблення та аналізу результатів виконаних досліджень, що передбачені індивідуальним завданням практики;
• місце та роль навчальних дисциплін, засвоєних на 4-му курсі.

По завершенні переддипломної практики здобувач вищої освіти повинен вміти:

• здійснювати інженерний супровід і технічне обслуговування при експлуатації електричних медичних виробів;
• оформляти типову документацію за видами робіт згідно з Технічним регламентом щодо електричних медичних виробів;
• виконувати ремонт та обслуговування електричних медичних виробів (під керівництвом фахівців бази практики);
• розробляти технології проектування та виробництва електричних медичних виробів (під керівництвом фахівців бази практики).
• розробляти методики проведення досліджень та алгоритми обробки результатів досліджень за темою кваліфікаційної роботи бакалавра;
• аналізувати надійність медичних приладів і систем;
• оцінювати рівень відповідності медичних приладів світовому рівню;
• спілкуватись фаховою іноземною мовою;
• використовувати системи автоматизованого проектування для розробки медичних приладів та систем;
• виконувати функції менеджера в закладах охорони здоров’я;
• планувати, організовувати, направляти і контролювати медико-технічні та біоінженерні системи і процеси;
• застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для моделювання біотехнічних систем, проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів;
• збирати необхідні інформаційні матеріали та оформити щоденник і звіт з переддипломної практики.

Вказані знання та вміння є необхідними для кінцевого формування компетентностей і програмних результатів навчання, реалізованих за підсумками вивчення здобувачами вищої освіти навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки 4-го курсу.

Мета практики

Переддипломну практику проводять з метою закріплення здобувачами вищої освіти теоретичних знань і формування у них таких якостей:

• здатність до складних розумових процесів засвоєння нових інформаційних технологій в біомедичній інженерії;
• здатність до навчання сучасним технологіям обслуговування і ремонту електричних медичних виробів;
• свідому дисципліну праці, креативність, самостійність прийняття рішень, співпраця в трудових колективах;
• швидкість реакції, координація та узгодженість дій, спостережливість тощо (професійно-значущі якості).

Виконання завдань практики має сприяти набуттю подальшого досвіду виконання завдань, що зустрічаються у практичній діяльності фахівців з біомедичної інженерії.

Загальні компетентності

Переддипломна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі загальні компетентності:

• ЗК1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
• ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
• ЗК4. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
• ЗК5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
• ЗК6. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
• ЗК7. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
• ЗК8. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
• ЗК9. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
• ЗК10. Навики здійснення безпечної діяльності.
• ЗК11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
• ЗК12. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина України.
• ЗК13. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
• ДЗК14. Здатність аналізувати та формулювати висновки при прийнятті рішень щодо різних типів біомедикотехнічних систем.
• ДЗК15. Здатність розробляти та застосовувати моделі біомедикотехнічних систем з використанням сучасних програмних засобів.

Загальні компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».

Фахові компетентності

Переддипломна практика надає здобувачеві вищої освіти змогу набути такі фахові компетентност:

• ФК1. Здатність застосовувати пакети інженерного програмного забезпечення для проведення досліджень, аналізу, обробки та представлення результатів, а також для автоматизованого проектування медичних приладів та систем.
• ФК3. Здатність вивчати та застосовувати нові методи та інструменти аналізу, моделювання, проектування та оптимізації медичних приладів і систем.
• ФК5. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.
• ФК6. Здатність ефективно використовувати інструменти та методи для аналізу, проектування, розрахунку та випробувань при розробленні біомедичних продуктів і послуг.
• ФК7. Здатність планувати, проектувати, розробляти, встановлювати, експлуатувати, підтримувати, технічно обслуговувати, контролювати і координувати ремонт приладів, обладнання та системи для профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що використовується в лікарнях і науково-дослідних інститутах.
• ФК9. Здатність ідентифікувати, формулювати і вирішувати інженерні проблеми, пов’язані з взаємодією між живими і неживими системами.
• ФК10. Здатність застосовувати принципи побудови сучасних автоматизованих систем управління виробництвом медичних приладів, їх технічне, алгоритмічне, інформаційне і програмне забезпечення.
• ДФК11. Здатність оцінювати і застосовувати параметри психофізіоло­гічного стану людини.

Фахові компетентності здобувачі вищої освіти набувають у комплексі з іншими освітніми компонентами ОПП 163 «Біомедична інженерія».